Стрибки напруги можуть вивести електричні побутові прилади з ладу. Щоб цього не сталося, використовуються спеціальні пристрої – стабілізатори напруги. Вони захищають електромережу від перешкод, нестабільного електроживлення та дають приладам необхідні для роботи 220 В стабільно.

Автоматичні стабілізатори можна використовувати скрізь: у квартирі, приватному будинку та навіть на дачі. Стабілізатори особливо потрібні в заміському будинку або котеджі, оскільки саме поза міськими умовами найчастіше зустрічається нестабільна мережа. Стабілізатори можуть застосовуватися як для нескладної побутової техніки (телевізор, холодильник), так і пристроїв з підвищеною потужністю.

Вартість пристроїв не дуже висока, а встановлення та підключення стабілізатора напруги своїми руками не становить особливої складності. Розглянемо, як самостійно встановити та підключити засоби захисту всього будинку чи квартири, надавши покрокову інструкцію щодо встановлення!

Для початку визначаємося з типом захисту

В даний час існують стаціонарні стабілізатори напруги, встановлення яких здійснюється для всього будинку, та мобільні моделі, здатні обслуговувати один або кілька окремих електроприладів. Крім того, стаціонарні пристрої можуть бути трифазними або однофазними, залежно від умов використання. Підключення своїми руками в цьому випадку має свої відмінності: ви підключаєте пристрій до 220 В, або до 380.

Розглядати трифазні пристрої ми не будемо, оскільки вони не всім по кишені та їх використання вимагає наявності трифазної мережі, що практично не зустрічається у приватних домоволодіннях та застосовується в основному у виробництві, але загальну схему стабілізації трифазної мережі надамо нижче.

Якщо підключення однофазного мобільного стабілізатора малої потужності зазвичай не викликає труднощів і зводиться до двох найпростіших операцій (включення вилки стабілізатора в мережеву розетку та включення вилки навантаження в розетку стабілізатора), підключення потужного стабілізатора складніше і вимагає виконання більшої кількості операцій. І саме цей варіант ми розглянемо.

Як правило, у приватних будинках та квартирах біля розподільчого щитка найкраще підключати до мережі однофазний стабілізатор напруги, який захистить усю мережу чи її сегмент від перевантажень.

Вибираємо місце встановлення

При самостійному встановленні є деякі складнощі, оскільки при неправильній установці пристрою в будинку він може в кращому разі вийти з ладу, а в гіршому – спричинити пожежу.

Отже, щоб встановити стабілізатор напруги у приміщенні самостійно, слід взяти до уваги такі рекомендації:

• Приміщення має бути сухим і добре провітрюваним, тому що однією з основних причин виходу пристрою з ладу є конденсат всередині корпусу
• Під час встановлення виробу в нішу переконайтеся, що оздоблювальні матеріали пожежобезпечні – цегла, бетон, метал або скловолокно
• Дотримуватися повітряного зазору між корпусом пристрою і стінками, відступ з усіх боків повинен бути не менше 10 см
• Якщо ви вирішили встановити стабілізатор напруги на стіну своїми руками, переконайтеся, що підставка (або анкер) витримає вагу пристрою на стіні

Підключаємо до електромережі

Увага! Якщо ви з якихось причин не впевнені у своїх силах, то рекомендуємо доручити встановлення та підключення потужного стабілізатора кваліфікованому електрику.

Насправді підключити стабілізатор напруги до мережі будинку самостійно дуже просто. На задній стороні пристрою є клемна колодка з 5 точками підключення проводів. Зазвичай порядок підключення проводів наступний (зліва направо): вхідна фаза та нейтраль , земля, вихідна фаза та нейтраль, що йдуть до навантаження. На фото нижче показано розташування клем:

Маркування клем, що входять до колодки, однакова у більшості виробників і виконується з використанням буквених символів:

• L – клема для фазного дроту («фаза»)
• N – клема для нейтрального дроту («нуль»)

PE – клема для дроту захисного заземлення («земля»). Іноді замість напису PE використовується загальноприйнятий знак заземлення, показаний на малюнку праворуч.

Все, що вам потрібно, це правильно вибрати перетин кабелю за потужністю та струмом:

Рекомендуємо поставитися до вибору перетину максимально відповідально - це дуже важливий параметр, що безпосередньо впливає на надійність і безпеку всієї системи електропостачання (краще взяти перетин з невеликим запасом і в жодному разі не брати кабель з меншим перетином необхідного).

Якщо стабілізатор планується використовувати як засіб централізованого захисту всієї домашньої (офісної) електромережі, то для його підключення знадобляться два трижильні силові кабелі. Довжина першого визначається відстанню між клемною колодкою та точкою підключення до мережі живлення, другого – між клемною колодкою та точкою, від якої організується електроживлення споживачів (в обох випадках рекомендується взяти довжину із запасом у 10-20%).

А потім виконати монтаж самостійно, згідно зі схемою (для однофазного пристрою):

До складу типової, однофазної схеми електропостачання квартири або приватного будинку входять: двополюсний ввідний автомат (рубильник), лічильник електроенергії, група навантажувальних автоматів (вимикачів), а також загальна шина для земляних провідників і загальна шина для нейтральних провідників. Крім того, до перерахованого за бажанням зазвичай додаються додаткові захисні пристрої (ПЗВ або диференціальні автомати). Їх підключення необхідно здійснювати відповідно до схем з їхніх інструкцій.

Увага! Перед підключенням стабілізатора вивчіть посібник з експлуатації на пристрій та в процесі монтажних робіт дотримуйтесь усіх встановлених виробником вимог та інструкцій! Вищенаведений алгоритм є приблизним – схема підключення може змінюватись в залежності від конфігурації електропроводки та розподільчого щита на місці встановлення стабілізатора!

Увага! У разі виникнення будь-яких складнощів та питань проконсультуйтеся з професійним електриком або службою технічної підтримки заводу-виробника!

Вимоги та рекомендації щодо підключення стабілізатора напруги своїми руками:

1. Перед електромонтажними роботами вимкніть живлення на вхідному екрані.
2. Захистить виріб додатково за допомогою автоматичного вимикача та ПЗВ, це продовжить термін його служби. Автоматику рекомендується встановлювати після лічильника, але перед фільтром.
3. Домашня мережа повинна мати контур заземлення. З міркувань електробезпеки забороняється робити підключення без заземлення (хоча, як правило, його в приватних будинках немає, а тому доведеться зробити).

Увага! Підключення провідника захисного заземлення є обов'язковим! Стабілізатор, що експлуатується без захисного заземлення, може неправильно функціонувати, а в ряді ситуацій – загрожувати як для справності навантаження, так і для життя та здоров'я оточуючих людей.

4. Встановлення стабілізатора напруги в будинку перед лічильником заборонено, а розміщення пристрою захисту перед лічильником дуже складне. Найкраще встановлювати так, як показано на схемі вище.
5. Ви не зможете підключити пристрій одразу після того, як принесли його додому з морозу. Дайте електроніці "нагрітися" і випаруватися всьому конденсату, інакше, як ми говорили вище, термін служби пристрою різко скоротиться. Сюди входить і заборона на підключення виробу на вулиці.
6. Захист потужністю менше 5 кВт підключається безпосередньо до розетки. Цей варіант відмінно підійде для гаража, заміського будинку та дачі. Деякі встановлюють мобільний стабілізатор напруги окремо на комп'ютер, телевізор, бойлер, кондиціонер, генератор чи пральну машину, дозволяючи захистити лише окремі види побутової техніки.
7. Якщо вам необхідно стабілізувати трифазну мережу, краще купити три однофазні пристрої на 220 вольт і підключити їх за схемою зірка, ніж один на 380 вольт. Так ви заощадите не тільки на покупці стабілізатора, але і на його ремонті (ремонт однофазного пристрою обходиться набагато дешевше, ніж трифазного).

8. Після електромонтажних робіт перевірте правильність підключення та встановлення, увімкнувши вступні пристрої на розподільчому щиті. Якщо нічого не гримить, не тріщить і не іскрить, значить, ви все зробили правильно.
9. Не підключайте навантаження вищої потужності, ніж підтримує пристрій. А навіть навпаки, запас міцності має становити від 20 до 30%.
10. Правильну схему установки зазвичай вказано на корпусі виробу. В першу чергу орієнтуйтеся на це, але якщо ви не отримали підказку від виробника, рекомендуємо здійснити підключення за цією інструкцією. Усі популярні моделі повинні підключатися за цією технологією.

Ось і вся технологія встановлення та підключення стабілізатора напруги своїми руками. Як бачите, нічого складного немає, головне врахувати всі вимоги та рекомендації. Насамкінець хотілося б відзначити, що щорічно слід перевіряти надійність з'єднання проводів у клемній колодці і при необхідності підтягувати гвинти.

Основні помилки

До найбільш поширених помилок підключення належать:

• Неправильний вибір розташування. Зрозуміти, що місце вибрано невдало, можна перегрівати пристрій, вимкнення, появу помилкової інформації на табло.
• Використання звичайного автомата, а не трипозиційного. Використання класичного автоматичного вимикача не захистить пристрій від поломки. після цього знову задіяні автомати. виконуватися під навантаженням, через що техніка виходить з ладу. При використанні трипозиційного вимикача запам'ятовувати алгоритм не потрібно.
• Неправильне підключення стабілізатора напруги для дому, схема підключення вибрано неправильно.
• Відсутність наконечників на багатожильних дротах.
• Неправильний вибір перерізу кабелю підключення. Більш тонкий провід не здатний витримати все навантаження, яке підходить через нього, що призводить до поломки приладів.
• Невикористання наконечників. Всі дроти повинні бути обтиснуті навіть при підключенні пристроїв з маленькою силою струму.
• Проблеми з автоматів у щитку. Навіть при правильному підключенні та справності пристрою можуть відбуватися вибивання. Воно може бути викликане низькою напругою живлення (наприклад, 150-160 В при необхідних 220-230 В).

При монтажі приладу потрібно враховувати всі нюанси та не робити перерахованих помилок.