Для чого потрібні дюбелі

Дюбель (втулка, гільза) — це кріпильний елемент для монтажу. Він є частиною збірного кріплення, на відміну від анкера — комбінованого самостійного виробу. Втулка фіксує і утримує в несучій основі, наприклад, в стіні або стелі, шурупи, цвяхи, саморізи та інші металовироби. У закріплений дюбель кріпильні елементи вкручуються, вклеюються або забиваються.

Загальні конструктивні особливості

Всі дюбелі мають циліндричну форму і можуть бути виготовлені з різних матеріалів — поліпропілену, нейлону або металу. Як правило, вони складаються з двох основних частин:

1. Нерозпірна — не бере участі в фіксації деталей.
2. Розпірна, або робоча — змінюється в розмірах при монтажі.

Окремі різновиди оснащені обмежувальної манжетою у вигляді облямівки навколо отвору, яка не дозволяє втулці провалюватися при забиванні. Манжети бувають потайними, округлими або циліндричними.

Дюбель-цвяхи — універсальний вид кріплення

Застосування дюбель-цвяхів забезпечує високу якість фіксації предмета до щільної несучої основі з повнотілих матеріалів, наприклад, до цегляних, бетонних або кам'яних стін.

Дюбель-цвяхи розрізняють за способом встановлення: одні призначені для поетапного забивання гільзи і метизу, інші вбивають відразу в основу за допомогою будівельно-монтажного пістолета. Коли крім несучої функції необхідно враховувати естетичний фактор, використовують потаємні дюбель-цвяхи, що встановлюються врівень, щоб головка не піднімалася над поверхнею.

Універсальне розпірне кріплення

Дюбель з шурупом, або універсальне розпірне кріплення являє собою комплект із сталевого самонарізаючого гвинта і пластикового дюбеля: виготовлений з нейлону можна застосовувати в будь-яких умовах, поліпропіленовий слід використовувати тільки в закритих приміщеннях.

Дюбель швидкого монтажу забезпечує надійність і довготривале з'єднання предметів різної ваги і форми з багатьма матеріалами — цегляною кладкою, бетоном, цеглою з пустотами, пінобетоном, різними дерев'яними деталями. Таке кріплення добре тримає обрешітку з дранки під штукатурку, стикувальні стінові або оштукатурені профілі, рами, плінтуси, настінні куточки тощо.

Послідовність роботи:

1. Висвердлювання отвору відповідної довжини і діаметра.
2. Вбивання гільзи врівень з поверхнею.
3. Вкручування шурупа.

Спеціальний дюбель для гіпсокартону.

Встановлення гіпсокартону потребує акуратності в роботі і застосування спеціальних втулок:

• Саморіз (зі свердлом на кінці або без): вкручується безпосередньо в гіпсокартон. Підходить для фіксації як одношарових, так і багатошарових листів з ізоляційним покриттям або декорованих панелями.
• Метелик: після встановлення дюбеля зі зворотного боку листа автоматично розкривається опорне кріплення у вигляді метелика.
• Парасолька: елемент самовстановлюється шляхом автоматичного розкриття плечей в просторі за листом, розподіляючи навантаження на велику площу. Добре підходить для кріплення стелі.